Овуляція

Овуляція— вихід яйцеклітини (розрив зрілого фолікула) з яєчника та
переміщення його по матковій трубі в порожнину тіла матки з метою запліднення.
Ановуляція – це відсутність овуляції внаслідок різних причин.
Також дуже важливо знати про ці речі молодим парам, що планують вагітність. Обізнаність такими знаннями пари наразі є надзвичайно актуальним.
В здоровому жіночому організмі яєчник працює циклічно: І фаза,
овуляція, ІІ фаза, менструація і далі по колу. Проте в такому стані жіночого організму як вагітність і лактація відбуваються так звані фізіологічні перерви (фізіологічна аменорея або відсутність овуляції та менструації) в роботі яєчників. АЛЕ є багато випадків, коли ще в лактуючої жінки в силу тих чи інших причин відновлюється менструація та вона може завагітніти.
Поодинокі (спорадичні) ановуляторні цикли є нормою в жінок після
35 років.
Причинами більшості ановуляторних циклів або повна відсутність овуляції можуть бути:
• гормональне порушення, що впливає на циклічність роботи яєчника, на його структуру та функцію;
• дисбаланс стероїдних гормонів, що приводять до більш серйозних наслідків -гіперплазія ендометрію, міома матки, захворювання молочних залоз і т.д.
В нормі у більшості жінок овуляція відбувається в середині циклу:
при 28 денному циклі – c 11 по 14 день.

Симптоми самої овуляції можуть бути як непомітними, так і дуже
вираженими. Ось деякі з них:
 зміна виділень з піхви (прозора тягуча слиз);
 больові відчуття (але не обов’язково!!!);
 незначні кров’янисті виділення зі статевих шляхів (але не обов’язково!!!);
 чутливість та відчуття наливання молочних залоз;
 підвищення статевого потягу і енергійності;
 загострення відчуття запахів і смаків, загострення зору;
 невелика затримка рідини;
 відчуття здуття живота;

Для визначення періоду овуляції застосовують:
 тести функціональної діагностики (оцінка змін цервікального слизу, вимірювання базальної температури, гормональна кольпоцитологія). Точність цих методів не висока, тому вони корисні лише в поєднанні з більш об’єктивними методами. Інструкції щодо їх застосування дає лікар в індивідуальному порядку.
 комерційні тести на пікове підвищення лютеїнізуючого гормону (ЛГ), (відображають лише готовність до овуляції, але не сам її факт, тому також використовуються в поєднанні з іншими методами);
 гормональні дослідження;
 УЗД органів малого таза, ультразвукова фолікулометрія є найбільш об’єктивним методом діагностики овуляції і її порушень.

Ось які можливі види ановуляції або варіанти порушення розвитку фолікула:
 персистенція фолікула. Фолікул росте, але його розрив в середині циклу не відбувається, він або просто припиняє рости, або збільшується в розмірах і стає фолікулярною (функціональною) кістою. Цей варіант частіше має місце при спорадичній ановуляції, але можливий і при різних захворюваннях (початкові етапи яєчникової недостатності, гіперпролактинемія);
 атрезія фолікула (фолікул з різних причин не розвивається);
 лютеїнізація фолікула (фолікул, що незовулював). Після чого утворюється жовте тіло.
Симптомами ановуляції можуть бути:
• поодинокі (спорадичні, в наслідок короткочасних впливів) ановуляторні цикли майже асимптомні;
• ановуляція по типу персистенції фолікула, особливо при формуванні фолікулярної кісти може проявлятися болями різної інтенсивності, порушенням менструального циклу;
• переважання ановуляторних циклів (хронічна ановуляція) також може проходити як зі збереженим регулярним циклом, так і з його різними порушеннями (кровотечі після затримок,
відсутність менструацій, рідкісні і мізерні менструації). Це залежить від причин і механізмів, що лежать в основі ановуляції, а також супутніх захворювань.
Хвороби і стани, що супроводжуються ановуляцією
Найпоширенішою причиною хронічної ановуляції є : СПКЯ, стрес,
голодування, надмірні фізичні навантаження, гіперпролактинемія, порушення роботи щитовидної залози і надниркових залоз, що призводять до гормонального порушення та гальмують процеси дозрівання фолікулів і овуляцію.
Також впливає на ановуляцію знижений оваріальний резерв,
передчасне виснаження яєчників).
На ановуляцію впливає і ряд медичних препаратів: (нейролептики,
антидепресанти, анестетики (для знеболювання), антиконвульсанти (протисудомні), антигістамінні (препарати від алергії), антигіпертензивні (препарати від підвищеного артеріального тиску), блокатори шлункової секреції (для лікування захворювань шлунково-кишкового тракту); блокатори рецепторів дофаміну, інгібітори синтезу дофаміну (нудоти), опіати і антагоністи опіатів, рослинні: кропива, фенхель, чортополох (кнікус), аніс, пажитник (шамбала).

Вікові періоди також впливають на ановуляторні цикли:
• період становлення репродуктивної функції у дівчат-підлітків;
• перименопауза, коли яєчники поступово припиняють свою роботу і цикли стають нерегулярними;
• серйозні гінекологічні захворювання, в тому числі передракові стани та рак;

N.B!!! Менструація може бути без овуляції. І навпаки, овуляція може бути без попередньої менструації!

Причини в кожному конкретному випадку різні:
 Стрес. Ми щодня купаємося в морі дрібних стресів і стресових гормонів, які на всіх рівнях пригнічують гормони, що забезпечують зростання і розрив (овуляцію) фолікула. У кожної жінки свій поріг стійкості до стресу.
 Зміна часових поясів. Деякі гормони, які беруть участь в регуляції функції яєчників, залежать від станів сну / неспання, які в свою чергу порушуються при зміні часових поясів і трансатлантичні перельоти.
 Нестероїдні протизапальні препарати короткими курсами при різних болях, але часто можуть не дати овуляції статися і привести до персистенції фолікула або розвитку фолікулярної кісти. Тому, що в процесі овуляції активно беруть участь ті самі запальні гормоноподобні речовини, які ці препарати блокують.

Індукція (штучний виклик) овуляції
Відновити роботу яєчників, привести їх в звичний режим та
забезпечувати зростання і розвиток фолікула можливо за рахунок медичних препаратів. Також індукцію овуляції, але з більш високими дозами препаратів проводять перед циклом екстракорпорального запліднення (ЕКЗ).
!!! Слід пам’ятати і про синдром гіперстимуляції яєчників, але
спеціальні методи і сучасне обстеження дозволяють попередити його в більшості випадків.

 Юско Татьяна Іванівна
гінеколог-эндокринолог ПАГ